Інформація щодо вакцинації

 

Продивитись Витяг із «Стратегія забезпечення внутрішньої системи якості освіти КЗО «Міський юридичний ліцей наукового спрямування при Університеті митної справи та фінансів» ДМР

 

Переглянути презентацію "Змішане навчання запитання батьків"

 

Переглянути електронну брошуру "10 точних фактів про наркотики"

 

Адаптація до нового навчального закладу

Як позбутися стресу перед іспитами

Педрада «Психологічний портрет ліцеїста»

Конфлiкти

Родинно-сiмейне виховання

 

ПОРАДНИК ДЛЯ БАТЬКІВ

Підлітковий вік називають одним із найскладніших періодів у житті людини, тому пропонуємо  поради для батьків дітей підліткового віку:

	ЯКЩО ВАША ДИТИНА...	ПАМ’ЯТАЙТЕ, ЩО…	ЯК ДОПОМОГТИ?
	Може створювати проблеми для вас і вдаватися до самодеструктивної поведінки (алкоголь, наркотики, незахищений секс, схильність нещасних випадків тощо).	Навіть за кращих обставин усі підлітки переживають перехідний процес виходу з дитинства та вступу у доросле життя. І навіть у спокійні та мирні часи цей процес часто супроводжується викликами і проблемами поведінки. Ситуація може загостритися у період кризи.   Сварки та прочухани лише погіршать самопочуття підлітка.	Допоможіть підлітку усвідомити, що кидати виклик усьому світу, аби показати свої почуття – це дуже небезпечно: “Багато твоїх ровесників і навіть дорослі втрачають контроль і гніваються через те, що сталося. Щоб прийти до тями, вони починають пити або вживати наркотики. Такі емоції – це нормально, однак вдаватися до алкоголю не варто. Це жодним чином не позбавить тебе від проблем”.   Деякий час спостерігайте, чим займається і що планує робити ваша дитина. Поясніть: “У такі часи мені вкрай важливо знати, де ти знаходишся і як з тобою зв’язатися”. Переконайте підлітка, що це тимчасовий захід, і ви припините своє “стеження” як тільки ситуація нормалізується.   Обмежте доступ до алкоголю та наркотиків. Розмовляйте з дитиною про небезпеки незахищених статевих контактів.
	Боїться повторення та реакцій на нагадування про трагічні події.	Страх повторення катастрофи є цілком природним, тому відчуття безпеки повернеться до підлітка лише через деякий час.	Допоможіть підліткові визначити нагадування, що найбільше його лякають, наприклад, окремі люди, місця, звуки, запахи, відчуття, години дня тощо, і поговоріть з підлітком про відмінності між справжньою подією і спогадами, пов’язаними з нею. Поясніть: “Коли тобі щось нагадує про катастрофу, намагайся переконати себе, страшними є лише спогади про неї, але тепер усе по-іншому. Ураган закінчився і я у безпеці”.   Поясніть, що матеріали у ЗМІ можуть відновити страх повернення біди. Поясніть: “Новини можуть засмутити тебе, тому що вони знову і знову показують ще, що сталося. Можливо, варто на деякий час  вимкнути телевізор?”
	Тривожиться про тих, хто вижив, та про інші родини.	Підлітків зазвичай дуже сильно непокоять долі інших людей і те, що їм не вдалося їм допомогти.	Заохочуйте вашу дитину до  підтримки та допомоги іншим, однак стежте за тим, щоб це не перетворилося на тягар. Допоможіть підліткові знайти змістовні проекти, які йому / їй під силу, наприклад, прибирання каміння та сміття з території школи, збір коштів та речей нужденним тощо.

 

Неможливо бути байдужим до дітей старшого віку, які також потребують уваги, тому пропонуємо поради для батьків  дітей старшого віку:

• Намагайтеся підтримувати чи відновити звичний режим дня, наприклад, приготування їжі, відвідування школи, ліцею  робота по дому тощо. Ваші діти повинні брати активну участь у повсякденних справах.
• Заохочуйте дитину до продовження навчання чи роботи (якщо це взагалі можливо).
• Підтримуйте звичні сімейні ролі та функції. Наприклад, не намагайтеся перекласти на дитину додаткові обов’язки і не очікуйте від неї задоволення власних емоційних потреб.
• Переконуйте дитину у тому, що все скінчилося, і що тепер ви у безпеці – але лише якщо це насправді так. Можливо, вам доведеться неодноразово здаватися до таких переконань.
• Дослухайтеся до дитини і сприймайте її тривоги і почуття максимально серйозно.
• Розмовляйте. Розкажіть дитині про те, що трапилося, максимально зрозумілою для неї мовою і відповідно до рівня її розвитку, при цьому уникаючи страшних і трагічних деталей. Якщо приховувати від дитини правдиву інформацію, вона самостійно “заповнить прогалини” на основі власного досвіду, отриманої деінде інформації й власної уяви.
• Обговорюйте з дитиною те, як люди можуть реагувати на стрес. Описуйте відчуття, які є природніми в обставинах, що склалися, та переконайте дитину, що з часом вона почуватиме себе краще.
• Вправи та інші види фізичної діяльності покращать ваше самопочуття. Підтримуйте участь дитини у спортивних та молодіжних клубах. Переконайте дитину, що розважатися і насолоджуватися життям – це нормально.
• Переконайтеся, що ваші діти повноцінно відпочивають та сплять.
• Надавайте дитині достатньо часу для спілкування з родичами та друзями.
• У громаді може бути багато справ, з якими може допомогти ваша дитина. Допомога іншим є дуже корисною.
• Говоріть про ваші почуття зрозумілою дитині мовою і заохочуйте дітей ділитися своїми почуттями.
• Створіть у дитині відчуття контролю за власним життям. Навіть найпростіші рішення – наприклад, вибір між двома варіантами – дозволить розвинути у дитині відчуття контролю.
• Намагайтеся зрозуміти дитину. Пам’ятайте, що, наприклад, різка зміна настрою може бути способом реагування дитини на трагічні чи стресові події.

 

Сім'я і школа — це берег і море. На березі дитина робить свої перші кроки, отримує перші уроки життя, а потім перед нею відкривається непізнане море знань, шлях у якому прокладає школа. Це не означає, що дитина повинна зовсім відірватися від берега — бо ж навіть моряки дальнього плавання завжди повертаються.Сім'я дає дитині первинну підготовку до життя, яку школа все-таки дати не може, оскільки необхідний безпосередній дотик до світу близь­ких, які оточують дитину, світом дуже рідним, дуже потрібним, світом, до якого дитина з перших років звикає і з яким рахується. А вже потім народжується почуття самостійності, яке школа повинна підтримувати.Потреба у здоровому способі життя, розвинений інтелекті широкий всебічний розвиток, інтелігентність у спілкуванні, естетичне сприйняття світу — ось результат спільної виховної діяльності сім'ї та школи. Принципи і підходи, які повинні працювати на кінцевий результат, реалізуються в школі, але необхідно, щоб все життя учня, виховуюче і розвиваюче, будувалося на єдиній основі в стінах навчального закладу та дому.

 

Азбука виховання для батьків

А — азбуку виховання повинні знати всі батьки

Б — будьте при дітях витриманими в своїх вчинках.

В — вас запитують — уважно слухайте, дайте відповідь.

Г — говоріть з дитиною у зрозумілій для неї формі.

Д — дайте можливість дитині винайти самостійність.

Є — єдність між педагогами і членами сім'ї — запорука успішного виховання.

Ж — життя дитини повинно бути заповненим посильною працею.

З — знайте: основи виховання завдаються з раннього дитинства.

І — ігри — запорука здорового фізичного розвитку дитини.

К — корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.

Л — любов до рідного краю виховуйте з дитинства.

М — мама і мир — найдорожче для дітей.

Н — не говоріть дітям неправду.

О — одяг має бути охайним.

П — прагніть завжди чинити з дітьми справедливо.

Р — розмовляйте з дітьми часто, співайте разом.

С — стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

Т — трудитися навчайте з раннього віку.

У — успіх,у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім'ї.

Ф — фізкультура повинна стати для дитини улюбленим уроком.

X — хай завжди дитина відчуває інтерес до себе.

Ц — цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів

Ч — частіше бувайте з дитиною на природі.

Ш — шум — ворог здоров'я дитини

Щ — щастя і радість дітей — у ваших руках.

Я — якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, чесною, ставилася до всіх з любов'ю, дотримуйтесь цих порад самі.

 

Рекомендації батькам

1. Сприяйте роботі своїх дітей і постійно контролюйте її.

2. Визначте постійне місце, де зручно виконувати домашнє завдання, читати книжки, газети. Якщо дитина пише правою рукою, світло має падати на книгу або зошит з лівого боку.

3. Стежте, щоб дитина вчасно приходила до школи та поверталася. Контролюйте, 40 не було пропусків уроків, запізнень без поважних причин.

4. Вимагайте, щоб дитина починала виконувати уроки у передбачений режимом час. Після кожних 50 хвилин занять - 10 хвилин відпочинку.

5. Не відривайте дитину від роботи під час виконання домашнього завдання.

6. Перевіряйте виконані письмові роботи, нехай дитина розповість вивчене своїми словами, відповість на запитання.

7. Майже кожного дня продивляйтесь щоденник дитини.

8. Виховуйте любов до навчання та школи, повагу до вчителя, старших.

9. Не критикуйте при дітях учителя, школу; про помічені недоліки в роботі вчителя, школи кажіть самому вчителеві, директорові школи.

10. Частіше розмовляйте з дитиною про те, що було в школі цікавого, що заважає їй краще вчитися, дайте поради, поділіться досягненнями у своїй роботі.

11. Один—два рази на місяць відвідуйте школу, розмовляйте з учителями, класними керівниками.

12.Обов'язково відвідуйте всі батьківські збори.

13. Не відправляйте дітей купувати цигарки та спиртні напої.

14. Привчайте дитину слухати музику, читати художню літературу, вихо­вуйте інтерес до образотворчого мистецтва, фізкультури.

 

ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІВ

Сімейний кодекс України (вступив у силу з 01 січня 2004 року)

Стаття 141.

Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини

1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо  дитини.

 

Стаття 152.

Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання

1. Право дитини на належне батьківське виховання забепечується системою державного контролю, що встановлена законом.

2. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.

3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

4. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

 

Стаття 155.

Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків

1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків може ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

2.  Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

3.  Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

 

 

Пам’ятка для батьків

“Педикульоз: профілактика та боротьба з ним”

Вошивість,  або педикульоз – це паразитування вошей на тілі людини. Відомо три види вошей  – головна, платтяна і лобкова. Всі три види харчуються кров’ю людини. Воші, в залежності від виду, знаходяться на волосяній частині голови, тулуба, у складках одягу, де вони живуть і проходять свій життєвий цикл.

      Платтяні воші найкрупніші від усіх інших. Їх довжина від 2,3 до 4,7 мм. Вони живуть і відкладають яйця (гниди) в складках білизни, одягу, особливо в швах. Самка харчується 8 разів на добу. Кожного дня відкладає близько 10 гнид ( всього 200-300 за все життя). Живе вона до 46 днів. Найсприятливіша температура для її життя +30 – 32 С, при зниженні температури до +10-20С вона припиняє відкладати яйця. Якщо температура тіла людини піднімається вище +37С, то воші переповзають  з хворої людини на здорову.  Це дуже важливий факт, тому що платтяні і головні воші можуть переносити збудників епідемічного висипного тифу, волинської лихоманки.

     Харчуючись кров’ю  хворої людини, воші також хворіють висипним тифом і гинуть від нього. Зараження людини відбувається не через укус вошей, а в результаті втирання в шкіру людини інфікованих фекалій вошей.

     Крім цієї загрозливої ролі, педикульоз дуже неприємна хвороба. В результаті укусів на шкірі шиї, спини, попереку, пахових ямок виникають  конусоподібні папули (пухирі), шкіра грубішає, темнішає, стає сухою.

     Якщо вошивість  у людини триває  кілька місяців, то розвивається загальна реакція організму – підвищення температури тіла, м’язовий біль, особливо в ногах, пригнічений загальний стан. Тривала вошивість може призводити до виснаження організму.

     Інший вид вошей – головні.  Вони живуть на волосяній частині голови, частіше на потилиці, скронях, тім’ї, а також у бороді і бровах. Їх розміри трохи менші від платтяної воші. Вони відкладають яйця (гниди) біля коріння волосся, приклеюючи гниду прозорою клейкою масою. Якщо гнида знаходиться на відстані 1 см від коріння волосини, це означає, що вона була відкладена місяць тому і з неї вже вийшла воша. З яйця приблизно через 10-14 днів виходить личинка,  яка через 10-14 днів перетворюється у дорослу вошу. Головні воші відкладають  4 яйця в день, 88-140 за все життя, тривалість життя їх складає 27-38 днів. Максимальна кількість головних вошей в однієї особи може сягати 200 штук. Особливо страждають при вошивості діти. Вони стають дратівливими, погано сплять, у них знижується інтерес до навчання.

      Третій вид вошей – лобкова. Її розміри найменші – від 1,36 до 1,6 мм. Вона має плоску форму, що нагадує краба, тому її називають площицею або крабовидною вошею. Лобкові воші живуть на тілі людини, глибоко впиваючись у шкіру, й тут же відкладають яйця. Вони знаходяться не тільки на поверхні лобка, але й у пахових ямках, на поверхні грудей, живота, інколи живуть на бровах та віях. Лобкові воші малорухливі, тому при цьому виді педикульозу люди заражаються тільки при  близькому та інтимному контактах. Зараз почастішали випадки зараження лобковими вошами в лазнях. Плодючість їх невелика, самка відкладає 3 яйця в день, 50 за все життя.  Розмножуються при температурі 20-45С. Живуть до 17 днів. Запущений лобковий педикульоз перебігає важко, хворий розчісує вкушені частини тіла, іноді підозрює, що він заражений коростою.

      Розповсюдження вошей відбувається при безпосередньому контакті людей,  особливо при великій їх скупченості: у транспорті, на вокзалах, на ринках, в басейнах. Щоб не трапилась така біда з вами, необхідно після поїздок  чи якихось сумнівних контактів, в першу чергу, оглянути свої речі, чи немає на них вошей. Особливу увагу зверніть на складки та шви білизни, де платтяні воші відкладають свої яйця. Бажано в цих випадках  пройти самостійно додаткову домашню санітарно-гігієнічну обробку, тобто терміново  помитися,  змінити одяг і прокип’ятити його  та пропрасувати речі гарячою праскою.

      Особливо швидко педикульоз розповсюджується у дитячих колективах при спільному користуванні гребінцями, головними уборами, одягом, постіллю, при зберіганні всіх речей разом. Носіями та розповсюджувачами вошей є люди, які не мають постійного місця проживання, ведуть безладний  спосіб життя, а також особи, що не дотримуються правил особистої гігієни. При значній вошивості воші можуть переповзати по речах.

      Якщо виявлено випадок педикульозу, необхідно оглянути дитячий колектив та членів сім’ї того, у кого знайдено воші.  Воші можна вивести механічним шляхом ( вичісування), а гниди ( яйця вошей) необхідно вибирати руками. При необхідності  волосся стрижуть або бриють.

     При вичісуванні або обстриганні волосся. плечі, спину, груди враженого потрібно щільно закрити простирадлом чи клейонкою. Острижене волосся, вичіски збирають на папір, який потім спалюють.

    Через тиждень  необхідно знову оглянути враженого (якщо залишилися гниди, з них вийдуть воші) і при необхідності провести повторну обробку. 

    Слід пам’ятати, що дітей до 5 років, вагітних жінок – годувальниць, осіб з шкірними захворюваннями, ранами на голові обробляють лише механічним шляхом, або уважно вивчити інструкцію до застосування педикулоциду. 

      Для боротьби з  вошами використовують препарати – „Ніттіфор”, „Педекс”,  „Делацет”,  „Пара-Плюс”, „Педилін”, „Хігія”, „Пермін”, “ХедРінг”, “Lavinal” та 20% водно-мильну суспензію бензил – бензоату. Препаратами слід користуватися  згідно з інструкцією.

      Боротьба з платтяними вошами відбувається при обробці одягу в спеціальних камерах  , в домашніх умовах –  прогладжуючи одяг 5 разів гарячою праскою. Прання білизни в пральних машинах при температурі води 40С не вбиває вошей. Тому її необхідно кип’ятити не менше 15 хвилин.

     Позбавитись педикульозу  можна тільки при одночасній обробці всіх уражених навіть поодинокими вошами, білизни, одягу, постелі та предметів обстановки.

      До основних заходів профілактики педикульозу відносяться:

·         суворе дотримання особистої гігієни у побуті;

·         суворе дотримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму у дошкільних дитячих, учбових  закладах,  гуртожитках, готелях, перукарнях, квартирах, під час мандрівок та активного відпочинку, тощо.

     

      В приміщеннях регулярно проводити прибирання, постільну білизну потрібно міняти не рідше одного разу на тиждень з подальшим її кип’ятінням і прасуванням.

      В перукарнях недопустиме повторне користування накидками, простирадлами, гребінцем, машинкою для стриження волосся без належної обробки.

      В свою чергу до заходів по дотриманню вимог особистої гігієни, які спрямовані на попередження педикульозу, відносяться:

      –   регулярне миття тіла з одночасною зміною натільної та постільної  білизни (не рідше 1 раз на тиждень);

      –  регулярний догляд за волоссям (щоденне розчісування, при потребі – стриження);

      –  систематичне чищення та догляд за верхнім одягом.

            У дітей дошкільного віку волосся потрібно оглядати щодня, звертаючи увагу на скроні, тім’я, потилицю. У дітей більш старшого віку волосся треба оглядати щотижня, особливої уваги потребує світле волосся.      

Пам’ятайте! 

Воші – розповсюджувачі небезпечних інфекційних захворювань.

Суворе виконання правил особистої гігієни дозволить запобігти виникненню педикульозу.

 

Безпека дітей в Інтернеті

 Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп′ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку особистості.

Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв′язання задач.

Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають компютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі. Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі, дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.

 З метою надання батькам і педагогам допомоги з питань захисту дітей від впливу шкідливої інформації розроблено ряд посібників і складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть відкрити дітям цікавий, корисний і, головне, безпечний Інтернет.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ: «ДІТИ. ІНТЕРНЕТ. МОБІЛЬНИЙ ЗВ'ЯЗОК»

Посібники, які Міністерство пропонує використовувати батькам і педагогам для навчання дітей безпечному користуванню Інтернетом:

§  Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – К.: ТОВ “Видавни-чий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с. (http://online-bezpeka.kyivstar.ua).

§  Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі:  навчально-методичний посібник / А. Кочарян, Н. Гущина. – К., 2011. – 100 с. (http://old.mon.gov.ua/images/newstmp/2011/18_02/3/4press.pdf).

§  Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.

§  Памятка для батьків “Діти. Інтернет. Мобільний звязок”, розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі  (http://www.moral.gov.ua/news/311/).

§  Перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів, затверджений на засіданні Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі (рішення N 2 від 20.04.2010).

 

Безпека в мережі "Інтернет"

 

Поради батькам щодо безпечного використання мережі Інтернет

 

Інтернет – це така ж реалія нашого життя, як телефон або телевізор. Далеко не всі батьки усвідомлюють, наскільки важливу роль відіграє Інтернет в житті їхніх дітей. Варто прийти до розуміння, що батьки учнів несуть таку ж відповідальність за поведінку своїх дітей в Інтернеті, як і на вулиці. Інакше діти можуть зіткнутися із цілком реальними негативними результатами віртуального спілкування.

         Через те, пропонуємо батькам ознайомитися з актуальною інформацією, для збереження здоров’я дітей.

5 простих правил для батьків

• Підвищуйте власну комп'ютерну та інтернет-обізнаність.
• Опановуйте Інтернет разом із дитиною.
• Станьте другом дитині у соціальній мережі, або попросіть близьких знайомих зробити це.
• Регулярно оновлюйте антивірус.
• Створіть територію безпечного Інтернету.
• Використовуйте поновлюваний перелік безпечних для дитини сайтів.

Що роблять в онлайні підлітки

Підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в онлайнові ігри. Вони активно використовують пошукові сервери для знаходження інформації в Internet. Більшість підлітків відвідували чат-кімнати і багато з них брали участь у дорослих або приватних чатах.

Цікаві цифри, факти, події (за матеріалами наукових досліджень)

• 78% українських дітей користуються Інтернетом;
• 24% батьків не знають про те, що їхні діти виходять в Інтернет через мобільні телефони;
• 8% батьків не знають, що їхні діти відвідують Інтернет-клуби;
• 27% дітей зізналися, що в Інтернеті з ними контактували незнайомці, третина з них пішли на контакт;
• 28% висилали фото віртуальним знайомим;
• 7% ділилися в Інтернеті інформацією про сім’ю.

Про інтернет-залежність

Підтримання здорового балансу між засобами розваг та іншими видами діяльності в житті дітей було завжди проблемою для батьків. Internet зробив це завдання ще більш складним. Можливості, які надає Internet для спілкування та онлайнових ігор, означають, що багато дітей і підлітків втрачають відчуття часу, знаходячись в онлайні. Ось кілька порад, як можна допомогти вашим дітям встановити здоровий баланс між використанням Internet та іншими видами діяльності:

• У розмові з дитиною, в якої є ознаки інтернет-залежності, важливо не протиставляти інтернету реальне життя, а показати, як вони можуть доповнювати одне одного! Ваша дитина безмірно захоплена іграми-стрілялками? Чудово, запропонуйте їй стати сильним героєм не тільки на екрані мобільного телефону або монітора, а насправді зайнятися спортом, навчитися прийомам самооборони. Сходіть разом у спортзал, зіграйте у спортивну гру.
• Важливо правильно використати властиву кожній дитині рису – цікавість! Добре знаючи свою дитину, ви обов'язково знайдете в навколишньому світі речі, які її неодмінно зацікавлять.
• Розробіть правила використання Інтернету. Постарайтеся встановити такі часові обмеження на роботу в Інтернеті, щоб у дитини залишався час для інших занять і, головне, для фізичної активності. Комп'ютер краще розміщати не в дитячій кімнаті, а в кімнаті для дорослих. Тоді у вас буде більше можливостей слідкувати за тим, що дитина на ньому робить.
• Обов'язково проаналізуйте свою поведінку – чи не занадто багато часу Ви проводите в Інтернеті? Адже діти прагнуть брати приклад зі своїх батьків.

Норми, визначені Міністерством охорони здоров’я України – час використання комп’ютера протягом тижня:

• 12-14 років – 2,5 години, але не більше 1 години на добу;
• 15-16 років – 7 годин, але не більше 1 години на добу.

 

Безпека дітей в Інтернеті – поради батькам

 

1. Будьте другом своїй дитині. Проявляйте зацікавленість її захопленнями і обговорюйте проблеми, що виникають. Якщо Ви зможете стати тією людиною, якій Ваша дитина довіряє, їй не доведеться шукати підтримки у віртуальних друзів.

2. Установіть комп’ютер в місці, доступному всім членам родини. Це значно полегшить контроль за його використанням.

3. Складіть правила безпечної поведінки в Інтернеті, в яких будуть перераховані вимоги, що стосуються користування Інтернетом, а також алгоритм дій дитини при зіткненні з небезпечним незнайомцем або сексуальним домаганням. Визначте ці правила та прикріпіть біля комп’ютера!

4. Попросіть Вашу дитину нікому не повідомляти особисте: ім’я, вік, номер телефону, домашню адресу, номер школи. Поясніть, що не слід висилати свої фотографії людям, з якими вона познайомилась в Інтернеті.

5. Попросіть Вашу дитину відразу ж розповідати Вам про неприємні ситуації під час спілкування в Інтернеті.

6. Переглядайте інформацію, що міститься в комп’ютері Вашої дитини. Це допоможе Вам контролювати її спілкування в мережі.

7. Нагадуйте дитині про те, що всі правила безпеки в Інтернеті залишаються в силі й тоді, коли вона користується комп’ютером і не вдома, наприклад в Інтернет–кафе чи у друзів.

8. Не пропустіть симптоми інтернет-залежності. Замисліться над тим, чи не позначається використання Інтернету на успішності дитини, її здоров’ї, стосунках із членами сім’ї та друзями.

9. Не бійтеся звертатися по допомогу. Якщо в дитини проявляються ознаки інтернет-залежності, зверніться до фахівців за консультацією. Маніакальне використання Інтернету може бути симптомом інших проблем, зокрема депресії, озлобленості, низької самооцінки.

10. Встановіть баланс. Заохочуйте та підтримуйте бажання дитини займатися іншими справами, особливо спортом.

11. Допомагайте дітям спілкуватися з іншими в реальному житті.

12. Слідкуйте за тим, що роблять діти в Інтернеті. Пропонуйте альтернативи. Якщо вам здається, що дитину цікавлять лише он-лайнові відеоігри, спробуйте призвичаїти її до онлайнових «замінювачів» улюблених ігор. Наприклад, якщо дитині подобаються рольові ігри у стилі фентезі, заохочуйте читати її книжки з фентезі.

 

 

Правила безпечної поведінки в Інтернеті для дітей

 

1. Не повідомляти свою та чужу особисту інформацію в мережі: не викладати в Інтернеті інформацію про себе та сім’ю, адресу проживання та навчання, місця роботи батьків, номери телефонів, наявність матеріальних цінностей, номери кредитних карт.

2. Поважати права та інтереси інших людей в Інтернеті потрібно так само, як і в реальному житті: поводитися ввічливо: не можна ображати, насміхатися, обманювати співрозмовників в он-лайні і не робити того, що суперечить закону. Потрібно пам’ятати, що не можна привласнювати собі авторські права на твори інших людей (фото, музику, тексти та інше) і поширювати їх без дозволу власників.

3. Перевіряти інформацію із мережі – обов’язково використовувати декілька джерел для пошуку потрібних запитів, оцінювати надійність і авторитетність ресурсів.

4. Не довіряти всьому, що говорять віртуальні знайомі, особливо, якщо вони пропонують зустрітися в реальному житті, оскільки вони можуть виявитися зовсім не тими, за кого себе видають.

5. Пам’ятати, що віртуальний світ іноді коштує реальних грошей, тому без дозволу дорослих не варто робити покупок онлайн, відправляти SMS, електронні повідомлення в обмін на обіцянки отримання спеціальних Інтернет-послуг.

6. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв’яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

7. Розробити правила користування Інтернетом.

8. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати встановлені правила.

9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

10. Звертатися за порадою до дорослих у разі виникнення будь-яких труднощів, якщо в Інтернеті що-небудь незрозуміле або дивне, а також, коли пропонують спокусливі, дуже схожі на казкові обіцянки чого-небудь.

 

 

 

Завантажити посібник для батьків "Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі"

 

Завантажити презентацію "Безпека в Інтернеті"

 

Безпека в інтернеті: https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti/pamyatka-dlya-batkiv-diti-internet-mobilnij-zvyazok